
Реджеп Таїп Ердоган – (народився 26 лютого 1954 року в Стамбулі, Туреччина) – турецький державний і політичний діяч, який обіймає посаду президента Туреччини з 28 серпня 2014 року. Раніше він обіймав посади прем’єр-міністра Туреччини з 2003 по 2014 рік і мера Стамбула з 1994 по 1998 рік. Є засновником і лідером Партії справедливості та розвитку (ПСР).
Ранні роки та освіта
Ердоган народився в районі Касимпаша в Стамбулі. Його сім’я має коріння в провінції Різе на чорноморському узбережжі Туреччини. У дитинстві він продавав воду і сіміти (турецькі бублики) на вулицях Стамбула. У 1973 році закінчив релігійний ліцей імамів-хатибів, після чого здобув диплом у галузі економіки та комерційних наук в Університеті Мармара 1981 року. Політична кар’єра
Ердоган почав свою політичну діяльність у молодіжних організаціях ісламістської Партії національного порятунку. У 1994 році був обраний мером Стамбула від Партії благоденства. На цій посаді він провів значні реформи, поліпшивши інфраструктуру міста і вирішивши проблеми з водопостачанням і забрудненням. У 1998 році його відсторонили від посади та ув’язнили на чотири місяці за читання вірша, який визнали підбурювальним. У 2001 році Ердоган заснував Партію справедливості та розвитку (ПСР), яка позиціонувала себе як консервативно-демократична. На виборах 2002 року ПСР здобула переконливу перемогу, і 2003 року Ердоган став прем’єр-міністром Туреччини. На цій посаді він ініціював економічні реформи, які сприяли значному зростанню економіки країни, і почав переговори про вступ Туреччини до Європейського союзу.
Президентство
У 2014 році Ердоган був обраний президентом Туреччини, ставши першим президентом, обраним прямим голосуванням. У 2017 році в результаті референдуму було внесено зміни до конституції, які перетворили Туреччину з парламентської на президентську республіку, що значно розширило повноваження президента. У 2018 році Ердогана було переобрано на посаду президента. Зовнішня політика та регіональна роль
Ердоган бере активну участь у регіональній політиці Близького Сходу. Він підтримував різні групи в сирійському конфлікті і робив військові операції проти курдських формувань. Його політика спрямована на посилення впливу Туреччини в регіоні та позиціонування країни як ключового гравця на міжнародній арені.
Внутрішня політика та виклики
Останніми роками правління Ердогана характеризується посиленням авторитарних тенденцій, включно з придушенням опозиції та обмеженням свободи преси. У березні 2025 року він звинуватив опозицію в підбурюванні до протестів після арешту мера Стамбула Екрема Імамоглу, що спричинило хвилю демонстрацій і понад тисячу арештів.
Приватне життя
Ердоган одружений з Еміною Гюльбаран з 1978 року. У них четверо дітей: сини Ахмет Бурак і Неджметтін Білал, і доньки Есра та Сюмейє. Ердоган відомий своєю прихильністю до ісламських цінностей і консервативних поглядів.