Базова інформація
-
Дата народження: 15 червня 1953 року
-
Місце народження: Пекін, Китай
-
Громадянство: Китайська Народна Республіка (КНР)
-
Освіта: Університет Цінхуа (інженер-хімік)
-
Партія: Комуністична партія Китаю (КПК)
-
Сімейний стан: Одружений, дружина – Пен Ліюань (відомий китайський музикант)
-
Діти: Донька Сі Мінцзе
Раннє життя та політична кар’єра
Сі Цзіньпін народився в родині революціонера Сі Чжунсюня, соратника Мао Цзедуна. Під час «Культурної революції» його батько був репресований, а сам Сі змушений працювати в сільській місцевості.
Шлях до влади
-
1974 – вступив до Комуністичної партії Китаю
-
1980-1990-ті – працював у різних провінціях, зокрема у Фуцзяні та Чжецзяні
-
2007 – став секретарем парткому в Шанхаї
-
2012 – обраний Генеральним секретарем КПК
-
2013 – став Головою КНР
-
2018 – скасував обмеження на кількість президентських термінів
Політика та правління
1. Антикорупційна кампанія
Сі Цзіньпін ініціював масштабну боротьбу з корупцією, в результаті якої покарані сотні високопосадовців КПК, військових та бізнесменів.
2. Економічні реформи
✅ Запровадив концепцію «Китайської мрії» – модернізація країни та зміцнення міжнародного впливу.
✅ Розвиток проєкту «Один пояс – один шлях» (глобальна ініціатива, що розширює економічний вплив Китаю).
✅ Посилений контроль за технологічним сектором і фінансовою сферою.
3. Посилення контролю
Сі Цзіньпін значно розширив вплив КПК, встановивши жорсткий контроль над медіа, інтернетом і суспільством.
4. Зовнішня політика
✅ Активна експансія в Африці, Латинській Америці та Азії.
✅ Загострення відносин зі США (торговельні війни, Тайвань, Гонконг).
✅ Посилення військової присутності в Південно-Китайському морі.
Критика та виклики
❌ Порушення прав людини (лагері для уйгурів, обмеження свободи слова)
❌ Авторитаризм (відсутність політичної конкуренції, контроль над усіма сферами життя)
❌ Конфлікти з Тайванем та Заходом
Висновки
Сі Цзіньпін – ключова фігура сучасного Китаю, яка зміцнила авторитарну модель управління та піднесла країну до статусу глобального гравця. Його політика викликає суперечливі оцінки: з одного боку – економічний розвиток, з іншого – жорсткий контроль і репресії.
