фото сайту Інформатор Будівля фабрики занедбана і не використовується
На Івано-Франківщині хочуть зберегти памʼятку промислової архітектури – тютюнову фабрику ХІХ століття у селищі Заболотів. Коломийська окружна прокуратура планує через суд зобовʼязати ПрАТ «Прикарпаттютюн» укласти з районною державною адміністрацією охоронні договори на об’єкти культурної спадщини місцевого значення. Йдеться про адмінбудинок та виробничі будинки колишнього тютюно-ферментаційного заводу, які перебувають у власності підприємства. ZAXID.NET розповідає історію фабрики, яка свого часу була конкурентом американських концернів Marlboro та Philip Morris.
«У судовому порядку прокурори вимагають забезпечити збереження понад 15 корпусів фабрики тютюну ХІХ століття, виконаних у стилі палаців епохи Відродження. Встановлено, що пам’ятка промислової архітектури у 1991 році перейшла у приватну власність на підставі наказу Фонду державного майна. Однак власник майна, порушивши закон України “Про охорону культурної спадщини”, не уклав охоронних договорів для її належного утримання, відновлення та збереження», – повідомила 5 березня Івано-Франківська обласна прокуратура.
Стан тютюнової фабрики у Заболотцях (автор фото Олена Юрчук)
За прокурорським позовом Івано-Франківський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справах. За інформацією YouControl, ПрАТ «Прикарпаттютюн» зарєстроване у Заболотові, однак основним КВЕДом підприємства зазначене «надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Директоркою вказана Ольга Кметик, а власником – Володимир Кметик.
Конкурент Marlboro та Philip Morris
Тютюново-сушильну фабрику у селищі Заболотів відкрили у 1872 році. Понад 15 корпусів фабрики тютюну оздобили у стилі історизму – неоренесанс та необароко. На фабриці ферментували тютюн особливим методом, що значно зменшував шкоду від куріння. Крім місцевої сировини, підприємство переробляло тютюн, що надходив з країн Латинської Америки — Куби, Пуерто-Рико, Бразилії.
На території промислового підприємства була їдальня, котельня, адміністративне приміщення, клуб, будинок для приїжджих, численні гаражі, механічні та столярні цехи, ферментаційні камери – основа заводу, бо саме в них і перероблявся тютюн. Працював сигарний цех, де крутили сигари.
Вигляд фабрики століття тому (фото з сайту «Замки та храми України»)
Коломийська краєзнавиця Олена Юрійчук розповіла історію створення заводу. За її словами, 1866 року вірменська родина Агопсовичів збудувала у Заболотові перевантажувальну станцію. Залізниця дала перевагу торгівлі і вже через шість років неподалік станції постала фабрика цигарок. Її директором став Францішек Круліх.
«Саме тоді пішла мода на сигарети і добрі файки. Монополія Тютюнова розгорнула у Заболотові бізнес, запросивши до роботи поважних інженерів. За словами Станіслава Ніцея, могили цих англійців можна знайти на місцевому цвинтарі. Зарплатня була непогана: інженери отримували 600 злотих, двірник – 180, причому цих грошей йому вистачило на будівництво особняка неподалік центру міста», – розповідає дослідниця.
Історичне фото тютюнової фабрики
Тютюнове підприємство на 1872 рік могло похвалитися власними генераторами електрики, комплексом будівель різного стилю та призначення, великим парком на 11 гектарів, яблуневим садом та навіть зоопарком. Завдяки близькому розташуванню до залізниці сигарети із Заболотова активно експортували у різні країни Європи, за якістю вони переважали американські «Мальборо», з якими між власниками фабрики у Заболотів виникали судові справи, каже краєзнавиця.
Директор тютюнових плантацій у Любліні Ян Беффінгер вивчав по всій Європі, зокрема і в Заболотові, методи виготовлення цигарок, запатентував метод примусової ферментації тютюну. На прикарпатській фабриці він вивчав процес природного сушіння тютюну, згодом науково довів, що така ферментація викликає менше онкологічних хвороб.
«Великі концерни типу Marlboro та Philip Morris усіляко боролися з таким конкурентом. Тодішні “Мальборо” виготовляли методом “пастеризації”: сушили швидко, продавали дешево. Тютюнові концерти Америки почали бунт проти “pieniacza ze Stanisławowa” і до кінця його життя видавали сотні тисяч доларів для саботажу і позовів проти праць Яна (особливо Філіп Морріс)», – розповідає Олена Юрійчук.
Фото фабрики з сайту «Інформатор»
За радянської влади виробництво сигар припинили. Однак завод продовжував вирощення та обробку тютюну і постачав його на всі підприємства України, які випускали цигарки. На той час це був один із п’яти заводів в Україні. Згодом ферментаційно-тютюновий завод перестав функціонувати. А у 1991 будівлі перейшли у приватну власність.
